Моя дитина почала битися, як реагувати?
Нелегко бути 1,5-річним. Ти відчуваєш справді сильні почуття, але ти не маєш можливості висловити це словами, щоб розповісти іншим про те, що відчуваєш. Як це розчаровує?
Справа в тому, що навчання почуттям починається в перші роки життя за допомогою дій. Деякі з них цілком доречні, наприклад, 12-місячна дівчинка піднімає руки вгору, щоб показати мамі та татові, що вона хоче на ручки.
Інші ж дії можуть викликати занепокоєння: коли дітки починають битися, виявляти фізичну агресію. Але це лише зусилля з боку дитини, щоб спілкуватися. У цьому випадку ми можемо припустити, що ваша дитина злиться, але вона не може сказати: "Мамо, я так злюся, що ти не даси мені ще печиво!" Найкращий спосіб відповісти на розмах дитини перед ударом - це твердо, але не грубо, взятися за його руку, відвести її вбік і сказати щось на кшталт: "Битися не можна".
Якщо дитина вдарила боляче, важливо постаратися перетерпіти біль, чітким і жорстким голосом пояснити, що вам боляче і що так робити не добре/не можна. Найголовніше, в цей момент, не гніватись – дитина робить це не навмисно. Тут йдеться про виставлення кордонів, а не про покарання. Ці моменти також є гарною можливістю навчити дитину почуттям (боляче, неприємно).
Після того, як ви зупинили агресивну поведінку та підтвердили почуття дитини, ви можете показати їй альтернативні способи самовираження.
Більшість батьків одностайні у цьому, що удари є прийнятним способом вираження гніву. Але вони розходяться у думках щодо конструктивних методів. Деякі пропонують голосно кричати, інші – тупотіти ногами, рвати газету або бити по безпечному предмету (подушка, диван). Суть полягає в тому, що ви визнаєте почуття дитини та допомагаєте їй навчитися здоровим способом їх висловлювати.
А ваші діти вже навчилися правильно виявляти агресію?
Ставте лайк і пишіть у коментарях, як ви справляєтеся з дитячою агресією і навчаєте малюка правильно висловлювати своє невдоволення?